3-го серпня відкрито персональну виставку “Наш Родовід” заслуженого художника України Анатолія Буртового у Муніципальній галереї Деснянського району.
Назва експозиції чітко передає основну ідею, закладену митцем – нерозривний зв’язок між напівпримарною минувшиною та сьогоденням, між нами та нашими предками, які сотні століть жили на землі України.
Анатолій Буртовий майстерно поєднує рельєфні трипільські візерунки з живописом в давній техніці левкасу. Навіть обрамлення робіт є невід’ємною частиною творчого задуму митця.
Справжнє мистецтво відрізняється від комерційного авангарду тим, що викликає необхідність спілкуватись з ним знову і знову, повертатись до нього, як до невичерпного джерела, знаходити співзвуччя зі своїми думками і поглядами на світ.
Кожна робота Анатолія Буртового є завершеним мистецьким всесвітом.
Ласкаво просимо до Галереї мистецтв за адресою вул. Драйзера,6.
Виставка Анатолія Буртового «Наш родовід» триватиме до 18 серпня.
Галерея працює з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 19:00, субота-неділя з 11:00 до 17:00, понеділок – вихідний.
Вхід вільний.
Детальна інформація за телефоном: 546 90 45.
“Загалом вийшло 50 робіт на цій виставці в мене. Це живописні твори і левкасні роботи. Левкас, якщо хтось не знає — це давня техніка іконопису, тобто виконана на дошці, потім тканина наклеєна і крейда з клеєм. Це техніка іконопису. Тобто я не ікони пишу, а використовую цю технологію”, — пояснив художник. — На цій виставці “Наш Родовід“ представлені історичні періоди Трипільської доби, Скіфії. Народні звичаї, традиції загалом, якщо можна описати”.
Довідка: Анатолій Буртовий — український живописець і графік. Член Національної спілки художників України. У своїй творчості сполучає традиції іконопису, українського народного мистецтва школи Михайла Бойчука та його наступників. Захоплюється історичною тематикою — епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами.
Основні твори: “Гаряча пора” (1989), “Поклик вічності” (1992), “Трипільці” (1996), “Вітряк на краю села” (1999), “Роксолана” (2000).
Твори Анатолія Буртового є у приватних колекціях багатьох країн світу.
