Масове поширення екзотичної риби викликає занепокоєння киян, що кажуть фахівці.
Олександр Марущак Коментарі
У столиці повідомляють про засилля у водоймах Києва окуня-піраньї, який масово захоплює водойми столиці. Риба-хижак поїдає ікру та мальків інших риб і може витісняти місцеві види. Фахівці закликають стежити за поширенням цієї риби-хижака, адже її чисельність у водоймах столиці невпинно зростає.
ТСН.ua поцікавився у еколога: чи дійсно ця риба критично небезпечна і чи існує реальна загроза для винищення інших видів у водоймах столиці.
Звідки взявся інвазійний вид
За словами еколога Олександра Соколенка, йдеться про сонячного окуня. Цей вид риб був зафіксований в українських водоймах майже сто років тому.
Сонячний окунь, якого рибалки називають «окунем-піраньєю», — це інвазійний вид із Північної Америки. Перші згадки про нього в Україні датуються 30-ми роками минулого століття. Спочатку його зафіксували на півдні, а згодом він розселився по всій території країни.
«Сонячний окунь потрапив до нас за допомогою акваріумістів. Це інвазійний вид, тобто завезений. Їх, як і рослини, привозять люди, повертаючись з інших країн. До речі, це той самий шлях по якому до нас потрапили червоновухі черепахи, яких раніше просто не було. А зараз вони фіксуються фактично в усіх українських водоймах, бо були завезли зі США стараннями акваріумістів. Черепахи, як і сонячний окунь, дуже добре адаптувались до наших умов», — розповідає ТСН.ua Олександр Соколенко.
Особливість хижака — любов до чистої води
Щодо популяції сонячного окуня у водоймах Києва та Київської області, то за словами Соколенка, ця риба зараз фіксується скрізь, поряд зі звичайним окунем. До речі, сонячний окунь має цікаву особливість: у аквакультурі вибагливий до чистоти води, тому у брудних водоймах він не живе.
Еколог каже, що сонячного окуня називають окунем-піранью, ймовірно, через його зовнішню схожість на рибу з фільмів жахів про кровожерливих піраній. Він має гострі спинні плавці, як усі окунеподібні риби, а виростає до 10-20 сантиметрів.
«Ймовірно, що так окуня назвали рибалки, він має агресивну поведінку, нападає на інших риб та відомий своєю ненажерливістю, тому і така народна назва. Але ж звичайний окунь — це теж хижак, не тільки цей. Я вважаю, що присутність у водоймах Києва та області сонячного окуня, не є якоюсь катастрофою. Але те, що цей вид шкодить, оскільки він інвазійний — це факт. Сонячний окунь швидко розмножується і потребує більше ресурсу для виживання, тобто винищення менш витривалих видів риб», — каже еколог.
Чи є загроза екологічної катастрофи
До цього Соколенко додає, що, як у тваринному, так і у рослинному світі ми маємо дуже багато випадків інвазії, яка є для природи шкідливою, але у той же час не катастрофічною.
«Будь-яка інвазійність — це негатив. Але я не чув такого, щоб цей вид окуня призвів до якихось незворотніх або негативних наслідків. Наприклад, до спустошення водойм. Якось боротися з цією рибою, я гадаю, просто не можливо, бо немає такого способу чи механізму. А інвазійні види дуже витривалі і швидко пристосовуються до нових умов, ба більше, вони удосконалюються», — зазначає експерт.
Він підкреслює, що теоретично сонячна піранья може витісняти аборигенні види у наших водоймах.
«Зараз сонячний окунь додатково оселяється у нашій екосистемі і відповідно ущільнює її. І це великий мінус. Це хижак, хоча у нас є й інші хижаки, які так само полюють і на ікру, і на малька. Але сонячний окунь створює додаткове навантаження на інші види і загрожує щонайменше зменшенням чисельності аборигенних видів риб. Така загроза дійсно є», — каже Соколенко.
З іншого боку, за словами еколога, якщо аналізувати історію з 80-х років минулого століття, коли сонячного окуня вже було багато, зокрема, на Київщині, то казати, що за 50 років він призвів до зникнення місцевих видів риб, не можна.
«Цього не сталося і до серйозної катастрофи це не призвело. Тому треба слідкувати за цим видом і надалі. Можливо, зміна клімату і зростання температури може сприяти у подальшому до збільшенню популяції окуня-піраньї. Але чи так це насправді, варто поцікавитися у науковців, які більш детально вивчають цей вид», — підсумовує еколог.
Коментарі Сортувати:
