Головна > Все новости > Вихованцям столичного центру реабілітації подарували спортивний майданчик

Вихованцям столичного центру реабілітації подарували спортивний майданчик

Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) відкрило спортивний майданчик у Київському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей №1. Тут проживає  близько 100 дітей віком від 3 до 18 років. Вихованці закладу мають важку долю – діти-переселенці; діти, позбавлені батьківського піклування; діти-сироти; діти, яких повернули після опіки або всиновлення.

Це перший центр на території України, який гостинно відкрив свої двері для дітей-біженців. Зараз тут мешкає троє представників Бангладеш .

Юлія Фещенко, директорка Київського центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1, розповідає:

– Спортивного майданчика тут не було ніколи. В нас є столи для пінг-понгу, є більярд та в групах турніки, спортивна зала. Але спорт на свіжому повітрі завжди здоровіший. Тому це велике надбання. Якщо  всередині є травматизація, і якщо цей біль не виходить через змагання, через биття боксерської груші, то це виливається в агресію. І щоб ця агресія виходила в здоровому сенсі, дуже важливий спорт. І чим більше варіантів, тим краще. Діти – це наше майбутнє. І якщо ми не закладаємо в майбутнє як належить, то і майбутнє таке буде. Як квітка – якщо її не поливати, то вона квола

На новому спортивному майданчику можна грати у футбол, баскетбол, хокей, що одразу малеча і почала робити. Також дітям організували свято – батути, веселі ігри, солодка вата.

Пабло Матео, представник Агентства ООН у справах біженців, зазначає:

– Діти-біженці та українці живуть тут разом, тому ми як Агентство ООН у справах біженців мали допомогти, і сьогодні ця допомога –спортивний майданчик. Діти живуть разом, грають разом, і для нас дуже важливо, що ми відіграємо роль у мирному співіснуванні приймаючих громад та біженців.

«Вечірка» поспілкувалася з 18-річним Ібрагімом з Гвінеї. Він півтора року прожив у Київському центрі соціально-психологічної реабілітації №1. Коли ж став повнолітнім, почав знімати житло. За цей час він вивчив українську та російську мови. Батьків у хлопця нема. В рідній країні він потрапив за грати за участь у вуличній демонстрації. Каже, що це було ні за що. Коли він вийшов з тюрми, йому пообіцяли допомогти переїхати до Франції. Проте з цим не склалося, і він опинився в Україні. В нашій країні, незважаючи на короткий термін проживання, він непогано соціалізувався і планує тут залишись. В Україні хлопець почав займатись боксом. Мрія Ібрагіма – вступити в коледж на веб-дизайнера. Проте поки це ускладнено відсутністю деяких документів.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *