Від початку війни наші оборонці здійснили півтори сотні потужних атак на об’єкти російського нафтогазу.
Цього тижня українські далекобійні «санкції» проти Росії досягли 90-відсоткової ефективності: саме такий відсоток ударних дронів уразив визначену ціль. Відповідь на спроби Путіна зробити українцям блекаут, відчули вже на тільки в Бєлгороді і Воронежі, але й у Підмосков’ї.
Про наслідки українських далекобійних ударів йдеться в сюжеті ТСН.Тиждень.
Внаслідок удару українських дронів цього тижня вибухнув склад «Шахедів» на території Донецького летовища. При цьому 90 відсотків запущених дронів уразили ціль. Результат вражає: знищено понад тисячу російських ударних дронів. Українські військові знищили також 1,5 тисячі комплектів вибухівки до цих БПЛА та замасковану інфраструктуру.
Співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зазначив, що на аеродромі Донецька були облаштовані бази для операторів, які керують «Шахедами» з відстані.
«Раніше ця відстань складала 70-80 км, а зараз ця вона постійно збільшується. Для порівняння перші іранські „Шахеди“ мали 2-4-канальні антени, а зараз 16-тиканальні антени китайського виробництва, які більш стійкі до засобів РЕБ», — зазначив експерт.
Як допомагають партизани
Про облаштування росіянами закритих складів та пунктів ручного керування біля летовища стало відомо ще влітку. Відтоді розвідка готувалася до ідеального удару.
У таких операціях дуже допомагають партизани з «Атеш» та «Жовта стрічка» — підпільники, що діють на окупованих територіях, а також рух спротиву «Свобода Росії» на території держави-агресорки. На рахунку останнього, до речі, десяток підпалених локомотивів і не тільки.
Представник ГУР Міноборони Євген Єнін зазначив, що завдяки інформації, отриманій від цих джерел, вдається відслідковувати пересування ворога, місця дислокації. Окрім того, агенти долучаються до бойових операцій.
«Це підрив залізниць, це диверсії, це закладання вибухових пристроїв під цистерни з пальним. І дуже часто це комбінується з ударами. Наші диверсанти закладають вибухівку, потім починається масований обстріл і потім робиться загальна детонація», — розповів представник військової розвідки.
Наразі невідомо, чи мають партизани стосунок до падіння російського гвинтокрила в Дагестані. В авіакатастрофі загинули керівники Кизлярського електромеханічного заводу, на якому, зокрема виготовляють підвіски для пуску крилатих ракет й скидання боєприпасів з літаків.
Удари по російській енергетиці
Українська реактивна зброя завдала удару по найбільшій ТЕЦ в Орловській області РФ. Це була друга атака за останні 10 днів. Минулого разу по ній вдарили «Нептунами». До речі, за якихось 10 кілометрів від цієї ТЕЦ — важливе для росіян оборонне підприємство Орелтекмаш, яке виготовляє спецтехніку для армії.
Ще одна жирна ціль тижня за 350 кілометрів від Москви — Костромська ДРЕС, яка є однією з найбільших електростанцій в Росії і здатна виробляти понад 3,5 тисячі мегават електроенергії. Її димова труба заввишки понад 320 метрів вважається однією з найвищих у Європі.
Окрім ТЕЦ, далекобійні удари були спрямовано на ключові для росіян підстанції.
За словами Дмитра Жмайла, головні енергогенеруючі підприємства Росії зосереджені на території Московського військового округу.
«Ми хочемо фактично відсікти Москву від іншої території РФ. Тому що там половина „мізків“ зосереджена і третина саме наукових підприємств. Тому знеструмлювати саме ці сектори є нашою дуже пріоритетною ціллю», сказав він.
«Санкції» проти нафтової промисловості
Українські дрони пошкодили ключове обладнання Волгоградського НПЗ, після чого завод-гігант, який переробляє 5% від загального обсягу нафти в Росії, зупинився.
Крім нього, далекобійні «санкції» зупинили роботу Саратовського і Кстовського НПЗ. Серйозні проблеми мали Рязанський, Марійський у Табашино (республіка Марій Ел) та Туапсинський заводи.
Вантажний термінал порту Туапсе у Краснодарському краї атакували вже вдруге. Саме тут нафтою завантажується «тіньовий флот» Путіна. Били і по трубопроводу, і по танкерах, чотири з яких зайнялися. Два судна уже були заповнені нафтою. Дрони знищили також мале судно «Норд». Дісталося причалу та трубопроводу.
Після ударів цей ключовий нафтопорт на березі Чорного моря зупинив відвантаження, а згаданий місцевий НПЗ — переробку нафти.
Уразили цього тижня також важливе для Росії хімічне виробництво — Стерлітамакський завод, розташований в Башкиртостані за 1300 км від нашого кордону. Тут спеціалізувалися на незамінних для росармії авіапальному та синтетичних полімерах.
За інформацією Дмитра Жмайла, 37% генеруючих і газоперекачувальних потужностей РФ зараз простоюють.
«Дефіцит пального — 20%, і ця криза поступово розширюється. Якщо раніше ми говорили про далекосхідні території, окуповані території та Крим, то зараз ця криза зачепила 67 регіонів. У Криму уже видають по 20 літрів пального по талонах. Російські військові дуже часто в чергах нападають на цивільних і просто забирають його для своїх потреб. Головне завдання — поступово залишати російську армію без бензину і дизелю», — зазначив експерт.
Загалом, від початку війни наші оборонці здійснили півтори сотні потужних атак на об’єкти російського нафтогазу. Для ефективності удари здійснюються хмарою — дрони-приманки, далекобійні БПЛА, дрони-ракети та «Нептуни» з «Фламінго». Так більше шансів прорвати розтягнуту російську ППО, яку ми системно вибиваємо.
«Є дві точки концентрації [російської ППО]– це фронт і Москва. Ешелонована оборона росіян дуже і дуже проріділа», — зазначив представник ГУР МО Євген Єнін.
Нагадаємо, нещодавно видання The Wall Street Journal повідомило, що Україна здійснила майже 160 атак на енергетичні та військові об’єкти РФ. Під ударами — нафтобази, заводи та склади боєприпасів.
