Воїн 115-ї окремої бригади ТрО Олександр Тішаєв розповів про 165 діб безперервної боротьби на Запорізькому напрямку, де вони лише вдвох з побратимом відбивали штурми та виживали під постійними обстрілами.
Майже пів року цілодобової боротьби. Піхотинців 115-тої бригади тероборони провели на позиціях цілих 165 днів, яка тримає оборону на Запорізькому напрямку та підпорядкована 118-тій бригаді. Увесь цей час воїни перебували під постійними обстрілами, без нормального сну та шансів на ротацію. Удвох чоловіки відбивали ворожі штурми, атаки дронів та бронетехніки, пережили й атаки газовими снарядами. Герої вже вдома. Попереду в них лікування та довгоочікувана відпустка.
Кореспондентка ТСН.ua Дар’я Назарова зустрілася з одним із бійців. І з перших вуст почула цю неймовірну історію.
Життя на «нулі» та «пошта ЗСУ»
Втомлений погляд, брудна форма та неохайна борода. Фото, зроблене одразу після виходу з позицій. На ньому складно впізнати пана Олександра. На нулі з побратимом він пробув 165 днів.
«Важко перший-другий тиждень, а потім все зливається в один день і просто розтягується на 165», — розповідає військовослужбовець 115 ОБР ТРО Олександр Тішаєв.
Зараз боєць перебуває на лікуванні та реабілітації. На війні він від серпня 2024 року, відтоді, мовляв, і почав ходити на нуль. Спочатку ротації проводились щотижня. Потім виходити з позицій стало важко, інколи просто неможливо.
«Засилля дронів, обстріли, неможливість вийти. Поки з побратимом тримали передній край, провізію та необхідні медикаменти отримували поштою ЗСУ — дронами», — каже Олександр.
Він додає, що зазвичай у посилки постійно кладуть ліки, у кого які хронічні хвороби, чи вітаміни. Доправити — не найбільша проблема, а ось забрати посилку — завдання, за яке можна поплатитися життям
«10-15 хвилин і прилітає дрон зі скидом, і посилки немає, або позиції немає. Буває є вибір — або живим залишитися, або поїсти. Бувало вибирали залишитися живими. А поїсти — то вже потім, вдома», — ділиться Олександр Тішаєв.
Зазвичай їжі, каже, вистачало, найнеобхідніше — було. Інколи просили побратимів передати щось смачненьке — газований напій, шматочок м’яса, сала, цибулю, часник, ковбасу, якусь консерву.
Пів року військові були без мобільних телефонів. Повідомлення додому передавали через побратимів, по рації. Олександр згадує, як після виходу з позицій, вперше зателефонував дружині.
«Плакала. Але потім слава Богу, каже. На нулі складно насамперед фізично. Малими групами щодня росіяни намагаються пробратись в тил позицій», — розповідає Олександр.
Останній бій та довгоочікуваний шлях додому
Останній перед виходом бій чоловіки прийняли 20 жовтня під час механізованого штурму росіян. Вони знищили трьох загарбників, які вдерлися в їхні окопи. Попередили дронників про висадку російського десанту поряд з ними.
Під час тих боїв побратим Олександра отримав поранення руки.
Понад 30 разів чоловіків намагались вивести з позиції, але через засилля ворожих дронів це не вдавалось. Тому, каже Герой, чекали необхідної погоди, коли російські FPV не зможуть літати. До точки евакуації пішки пройшли 12 кілометрів. Тепер чоловіки вдома. Попереду у них довгоочікувана відпустка.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 новини 7 листопада. Гучні заяви Зеленського! Зустріч Трампа з Орбаном! Джолі поїхала!
Нагадаємо, понад 20 одиниць бронетехніки за один штурм втратили росіяни на Запоріжжі. Вперше окупанти атакували Малу Токмачку вдень. У бік населеного пункту поповзли танки, зокрема й «Тигри», БМП та БТРи. Проте на підступах до села панцирники були зупинені Силами оборони.
