Приємно, коли щоденна кропітка робота працівників Деснянської райдержадміністрації та комунальних служб району викликає не обурення, а слова вдячності. Так і на адресу адміністрації нещодавно надійшла подяка за проведені роботи на першій пішохідній зоні району по Вигурівському бульвару від заявників Галини Гапонової та від мешканців житлових будинків по Вигурівському бульвару, 3, 5, 6 та співробітників Центральної дитячої поліклініки по Вигурівському бульвару, 4, а також мешканців прилеглих будинків по вулиці Бальзака з таким змістом (зміст передано дослівно):
«Шановний Віталій Володимировичу, дуже вдячні Вам особисто та Голові райдержадміністрації Деснянського району Снопкову Сергію Петрович, а ще всім службам по благоустрою за контроль та фахово виконану роботу.
Сьогодні з вікон нам соромно дивитись на те, що нашою прибудинковою територією займаються служби та держустанови (щодо висадження дерев; бо колись хоч суботники були).
Люди ходять по бульвару Вигурівський, відпочивають, спостерігають за працею і, повірте, совість прокидається.
7 листопада, нам облаштовують прибудинкову територію. Висаджують сажанці. Адже роботи у місті вистачає і Голові міста, і Голові райдержадміністрації, і усім задіяним комунальним службам. Нам одночасно і приємно, і соромно.
Дякуємо!
Вибачте, що приходиться частково виконувати роботу і за нас. Нехай вам щастить і береже Бог вас і ваші родини».
Також ми не могли оминути стороною чудовий авторський вірш про Троєщину мешканки бульвару Вигурівський, 6 Діни Корнєєнко:
«Куточку тихий, назвою ти звісний,
ніби живеш між містом і селом.
Троєщино! Оазисе первісний,
неторканий, колись, стальним крилом.
Та тільки вдаєшся ти заснулим,
кипить життя тут, ніби у бджоли.
Якщо тебе порівнювать з минулим,
то звершень тут чимало досягли.
Напруга кранів на новобудовах
у парі з напругою в дротах
Звели квартали-красені в оновах
такі, яких нема в інших містах.
Але ж самі не з’являться обнови,
на плечі не підхоплять небосхил,
Бо в кожнім камені новобудови
дзвенить жива напруга ваших сил.
День трударя як руки скрипаля
здригаються Троєщинська земля
Та тільки не дізнатися ніколи,
як нас, людей, щоденно окриля».
