Як українські міста готуються до найважчої зими: Хмельницький видобуває світло зі сміття, Вінниця будує «енергоострови», а айтівці ремонтують дахи хрущівок під СЕС.
Ірина Кондрачук Підпишіться на нас в Google Коментарі Підпишіться на нас в Google
Українські міста просто зараз створюють власні енергетичні хаби та будують підземні «енергоострови».
А у Вінниці взагалі знайшли унікальний рецепт виживання: там децентралізували енергетику силами айтівців, які водночас відремонтували старі діряві дахи багатоповерхівок.
Утім, поки ініціативи на місцях «готують сани влітку» — їм буквально зв’язують руки бюрократія та парадоксальні тарифи. Чому тим, хто робить країну енергонезалежною, доводиться працювати у збиток?
Кореспондентка ТСН Ірина Кондрачук проїхалася центром і заходом країни та привезла досвід, який варто взяти до уваги решті регіонів, зокрема і столиці.
Хмельницький: видобуток енергії зі сміття та глухий кут із тарифами
ТСН на сміттєзвалищі, яке не пахне. Журналісти приїхали до Хмельницького — міста, де звалищний газ уже роками перетворюють на світло. І водночас це унеможливлює загоряння непотребу.
«Тут пробурено більше 100 свердловин. Видобувається звалищний газ, і ця електроенергія продається в загальну електромережу», — розповідають на підприємстві.
На газі в Хмельницькому ще від 2003 року працюють і когенераційні установки міських котелень. Натепер їх уже 25 — загальною потужністю 13 мегават.
«Та електроенергія, яку ми віддавали, давала можливість живити 100 будинків», — зазначає заступник хмельницького міського голови, директор департаменту інфраструктури міста Василь Новачок.
Але чи не вперше за роки тут тихо. Наразі когенераційні установки працюють здебільшого у вечірні піки — коли споживання світла найбільше і відповідно тариф на електроенергію найвищий. У решту часу виробляти кіловати з газу стало збитково.
«У нас для населення газ коштує 7,50 грн за куб. Для бюджету — 16 з копійками. А виходить для виробництва електричної енергії — 32 грн! Це вже від весни цього року. Це призвело до того, що той ринок, який почав розвиватися, просто вмер», — наголошує Василь Новачок.
Тепловики пояснюють: реальна вартість гігакалорії тепла майже вдвічі вища за ту, яку сплачують споживачі. Раніше цей збиток вдавалося перекривати саме завдяки продажу електроенергії з когенерації. Але навесні держава скасувала пільговий газ для таких установок у тилових регіонах, і паливо здорожчало майже удвічі.
Вінниця: бюрократія, арештовані рахунки та підземні «енергоострови»
Про те, що парадоксальні тарифи є проблемою і для інших міст, говорили у сусідній Вінниці на Енергофорумі. Сюди з’їхалися тепловики з обласних центрів та районних містечок, щоб зрозуміти, як встигнути виконати плани стійкості до зими.
«У місті Вінниці від 2022 року ми маємо певний план та сценарій, як ми переходимо від коротких швидких кроків до розбудови і комплексної стратегії розуміння, як має будуватися розвиток автономності й незалежності в енергопостачанні», — зазначає заступник вінницького міського голови Роман Фурман.
Окрім цін на газ, тепловики б’ють на сполох через бюрократію (зокрема постанову № 1512, де ціни під час закупівель мають перевірятися тричі) та старі борги й багатомільйонні штрафи від «Нафтогазу». Рахунки щонайменше шести десятків теплоенерго по країні наразі заблоковані та арештовані.
«Це неправильно. З одного боку процедура має бути прозорою, ми маємо можливість перевірити правильність цін. Але з іншого боку вона не повинна ускладнювати реалізацію проєктів, особливо зараз, коли ми стаємо перед викликом нового опалювального сезону», — попереджає експерт напрямку централізованого теплопостачання ГО «Екоклуб» Михайло Лук’яник.
Аби уникнути колапсу, у Вінниці (де теплоенерго є прибутковим) готуватися до наступної зими почали одразу після завершення попереднього сезону. Фахівці замінюють зношені труби на нові попередньо ізольовані, щоб тепло не втрачалося дорогою, та встановлюють понад 90 індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у будинках. У перспективі — запуск теплових насосів на котельнях, що дасть змогу заощаджувати до 15% газу.
Крім того, п’ять когенераційних установок від донорів повністю закрили власні потреби підприємства. Самі котельні зшили високовольтними дротами під землею в «енергоострів». У разі блекауту система працюватиме ізольовано, не даючи мережам розмерзнутися.
«За кошт підтримки міської ради та фінансування нам вдалося від споживача у довоєнні роки перейти до виробника електричної енергії», — каже генеральний директор КП «Вінницяміськтеплоенерго» Максим Білик.
Айтівці відремонтували дахи хрущівок задля сонячних панелей
До нестандартних рішень вдався і місцевий бізнес. Один із ІТ-парків Вінниці функціонує за кошт оренди офісних приміщень. Аби втримати клієнтів, підприємці вирішили створити власну генерацію.
«У зв’язку з тим, що наш дах не підходив за площею, ми вирішили взяти в користування дахи сусідніх будинків і відповідно там встановити сонячні панелі», — розказує директор компанії ІТ-парку Анатолій Міськов.
Проте дахи сусідніх хрущівок потребували капітального ремонту. Угода виявилася взаємовигідною: замість дірявого руберойду айтівці встелили дахи світлою італійською мембраною з гарантією на 15 років.
«Був руберойд, дах латали клаптиками, протікало до першого поверху. Завдяки комунікації з міською радою та керівними компаніями ми переконали мешканців. Півтора мільйона гривень п’ятиповерхівка самостійно точно не зібрала б», — пояснює Анатолій Міськов.
У Вінниці діє програма співфінансування ремонтів житлового фонду (70% дає місто, 30% — мешканці), але це перший випадок, коли частку жителів повністю покрив бізнес.
Загальна потужність генерації на трьох дахах — до 40 тисяч кіловатів на місяць (третина потреб ІТ-парку). Аби енергія не зникала марно в сонячні дні, компанія встановила акумулятори ємністю в 1 мегават. Ремонт одного даху коштував 1,5 млн грн, а кожен кіловат потужностей — ще по 20 тис. грн, проте це виявилося значно дешевше, ніж спалювати дизель у генераторах.
Що обіцяють урядовці
Те, що майбутнє підприємств — за власною генерацією, доводить і Хмельницький. Місцеві тепловики зазначають: попри задекларовану готовність, для виконання плану стійкості довелося вигребти всі накопичені ресурси. Компенсація з місцевого бюджету не покриває і половини боргової прірви, тож на виплату зарплат працівникам довелося брати кредит на 17 мільйонів гривень.
В уряді натомість обіцяють внести зміни до законів і постанов, які спростять закупівлі, розморозять рахунки тепловиків, а в перспективі — дадуть змогу переглянути тарифи у бюджеті на наступний рік.
Адже тільки так підготовка до опалювального сезону не буде нагадувати біг із перепонами, де замість бар’єрів — кола перевірок, нерентабельні тарифи та арештовані рахунки.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ПЕКЛО В ЗАПОРІЖЖІ! 7 ЗАГИБЛИХ! У ТЦК викрили тисячі незаконних рішень | ТСН 20:00 11 серпня
Коментарі Сортувати:
