Шевченківський районний суд Запоріжжя засудив військовослужбовця за дезертирство під час воєнного стану. Чому солдат залишив позиції та як йому не вдалося уникнути реального терміну.

У Запоріжжі засудили мобілізованого, який наприкінці 2023 року самовільно залишив місце служби. Військовослужбовець зізнався: пішов на такий крок, бо боявся йти на бойове завдання.

Майже рік він переховувався у цивільної дружини в Полтавській області, сподіваючись, що про нього забудуть.

Про це йдеться у вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Військовий втік з частини

Солдат був призваний за мобілізацією та призначений навідником у десантно-штурмовий батальйон. Проте його військова кар’єра виявилася надто короткою. Прибувши до частини 12 грудня 2023 року, вже через 12 днів він зник.

Як встановив суд, підрозділ дислокувався поблизу населеного пункту в Пологівському районі Запорізької області. Саме звідти солдат разом зі своїм братом-близнюком (який також служив у цій частині) вирішив піти геть.

Під час судового засідання обвинувачений не став заперечувати провину. Він пояснив, що за кілька днів до втечі мав розпочати виконання бойового завдання на «нулі».

«Відчув страх за своє життя та здоров’я. Жодних конфліктів із командуванням не було, погроз теж. Я просто не зміг подолати емоції», — зізнався солдат.

Після залишення позицій він поїхав у Полтавську область до жінки, з якою підтримував стосунки. Там він проводив час на власний розсуд, не відповідаючи на дзвінки з частини. Його виявили у жовтні 2024 року, а затримали у червні 2025 року.

Чому не СЗЧ, а дезертирство?

Суд чітко розмежував поняття «самовільне залишення частини» (СЗЧ) та «дезертирство». Ключовим моментом став намір ухилитися від служби назавжди.

• СЗЧ (ст. 407 КК): людина планує повернутися, але запізнилася або тимчасово зникла.

• Дезертирство (ст. 408 КК): людина має намір ніколи не повертатися до лав ЗСУ.

Вирок суду

Суд пояснив: на території України триває воєнний стан, і нехтування дисципліною підриває боєздатність країни та дає вкрай негативний приклад іншим воїнам.

За статтею 408 КК України під час воєнного стану не передбачено можливості призначення м’якшого покарання або звільнення з іспитовим терміном (умовного).

Рішення суду:

• Визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

• Призначити покарання — 5 років позбавлення волі.

• Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання (04.06.2025).

Вирок ще може бути оскаржений у Запорізькому апеляційному суді протягом 30 днів.

Нагадаємо, у Запоріжжі до 5 років позбавлення волі засудили мобілізованого, який дістав поранення на позиціях та втік після лікування. Він майже на два роки повернувся до цивільного життя.