Військовий експерт Ігор Романенко оцінив загрозу для трьох міст Донеччини та пояснив, чому Україна не може ефективно протистояти наступу.

Російські війська значно активізували свої дії на Донецькому напрямку: є великий ризик втратити Покровськ, де точаться вуличні бої, а ворог уже захопив район залізничного вокзалу. Не менш складна ситуація і навколо Мирнограда, куди намагається дістатися противник.

Що відбувається на цій ділянці фронту, чим нам загрожує падіння ключових міст та які стратегічні плани Кремля, розповів військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Загроза оточення Покровська: «клешні» з’єднуються

За словами Ігоря Романенка, ситуація у Покровську критична. Ворог тисне з трьох напрямків Покровсько-Мирноградської агломерації та просунувся до залізничного вокзалу, де тривають запеклі вуличні бої.

«Ситуація у Покровську критична. Окрім російського прапора на стелі, він, до речі, як раптово з’явився, так раптово і може зникнути, ворог захопив район залізничного вокзалу. Противник тисне на Покровськ з трьох напрямків Покровсько-Мирноградської агломерації. Росіяни найбільше просунулися до міста з південно-західного та західного напрямків. Противникові вдалося дійти до залізничного вокзалу та утримувати його. Раніше йшлося про дві сотні окупантів, але яка їхня точна кількість, наразі ніхто не може сказати. Тривають запеклі вуличні бої», — розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці (заступник начальника Генерального штабу 2006–2010 рр.).

Генерал-лейтенант вказує на пряму загрозу оточення міста.

«Якщо подивитися на карту, то на північно-східному напрямку можна побачити „клешні“, які оточують Покровськ. На жаль, вони поступово з’єднуються, а це означає офіційне захоплення міста, бо на північному заході від Покровська проходить дорога, яка забезпечує наші війська логістикою. Між „клешнями“, за різною інформацією, залишається 5–9 кілометрів. Росіяни вже неодноразово застосовували цю тактику: якщо вони перерізають дорогу, то наші війська будуть змушені шукати інші шляхи для логістики або відходу, адже без нормального забезпечення довго не втримаються», — пояснює він.

Мирноград і невеличкий позитив біля Добропілля

Щодо загроз для Мирнограда, який розташований на схід від Покровська, то, за словами Романенка, росіяни наразі не зайшли до міста.

«Бої тривають на околицях Мирнограда. Росіяни до міста не зайшли. Мирноград закриває Покровськ зі сходу. Наші війська тримають там оборону, стримуючи натиск противника», — пояснює експерт.

Генерал-лейтенант також зазначив невеличкий позитив на ділянці фронту біля Добропілля, де українські захисники розсікли вклинення ворога на три частини. На північному «шматку» вдалося оточити та взяти в полон до півтори сотні окупантів. Ще одна частина ворожого угруповання продовжує захищатися, бо нам не вдається знищити їхню логістику.

«Загалом мета у росіян тут була „осідлати“ дорогу від Добропілля на Краматорськ. Це їм не вдалося, що є для нас невеличким позитивом», — каже він.

Критична ситуація на Куп’янському напрямку

Експерт констатує, що ситуація також критична й навколо Куп’янська, де тривають вуличні бої.

«Загроза наростає для Мирнограда та Куп’янська. В останньому теж тривають вуличні бої. Росіянам вдалося пройти до міста по газовій трубі, і це вже очевидний факт, який безглуздо спростовувати. Вони змогли без втрат форсувати Оскол по газовій трубі, не до самого міста, а до посадки. Там зосередити своїх військових і зайти на північно-західну частину Куп’янська», — розповідає Романенко.

Він попереджає, що на цій ділянці загроза не лише для Куп’янська, а й для нашого угруповання, яке перебуває на схід від річки на лівому березі. Тут росіяни зробили вклинення у наше угруповання.

«У районі Куп’янська є переправи, по яких ворог завдає ударів. І якщо Куп’янськ упаде, нам терміново треба буде відводити війська південніше, через Куп’янськ-Вузловий і селища, щоб не потрапити в оточення. Тобто у нас просідають Куп’янське та Покровське угруповання. Ситуація в обох цих районах для нашої оборони на поточний час критична», — каже Ігор Романенко.

Стратегія Кремля: Костянтинівка — наступна ціль

Експерт вважає, що наступним містом після Покровська може стати Костянтинівка.

«У нас на Донецькому напрямку був рубіж Покровськ — Костянтинівка. Зараз, до речі, на Костянтинівку Росія суне з трьох напрямків — з боку Покровська, Торецька (який противник захопив) та Часового Яру, який наші захисники ще тримають. Росіяни стандартно намагаються перерізати логістику та увійти до Костянтинівки. Гадаю, що це місто буде наступним після Покровська. Далі ворог намагатиметься подолати лінію оборони Костянтинівка, Дружківка, Слов’янськ і Краматорськ, щоб практично захопити Донецьку область», — каже Ігор Романенко.

Він підкреслює, що окрім Донеччини, зараз росіяни активізують дії на Запорізькому напрямку — Кам’янське, Степногірськ, Приморське. Також є інформація від розвідки, що противник збирає сили з морської піхоти для штурмів у Херсонській області.

«Тобто Путін поставив своїм підлеглим стратегічне завдання — захопити чотири області України, і вони його хоча й повільно, але реалізовують. Щоб зупиняти противника, нам потрібні засоби ураження та люди, а їх хронічно не вистачає. На цьому тлі дозвіл молоді на виїзд за кордон видається диким дисонансом. Молодь могла б працювати на підприємствах оборонного комплексу, робити зброю, яка так необхідна фронту. Замість цього юнаки, яким 20–21 рік, просто їдуть з країни», — зауважує експерт.

Дисонанс у мобілізації та економіці

Ігор Романенко підкреслює, що розмовами про обмін територіями Путін просто тягне час. Поки у високих кабінетах США та Європи активно це обговорюють, російський диктатор забирає українські території силою.

«У Путіна є сили і плани, він їх реалізує. Він виграє час, тому що всі ці санкції проти РФ, які запроваджені, розпочнуть діяти лише після 1 листопада. А загалом санкції — гра в довгу. Після їх запровадження проблеми в російській економіці розпочнуться у середині наступного року. Доки це станеться, росіяни і Донбас захоплять, і далі просуватимуться нашим лівобережжям», — зазначає він.

Експерт підкреслює, що ситуація й надалі погіршуватиметься, якщо ми не будемо виконувати завдання щодо повної та справедливої мобілізації, переведення економіки на воєнні рейки та змін законодавства щодо посилення відповідальності в питаннях захисту держави.

«З цього можна щось не виконувати, якщо пропонувати альтернативу. Її ніхто не пропонує, а рекрутинг не спрацював, бо було втрачено час для цього. Економіка на воєнні рейки не переведена, бо є „аргумент“, що бізнес має працювати, як за мирних часів. Так не буває. Росія перевела економіку на воєнні рейки ще два роки тому і має результат. Гадаю, що в державі, яка воює, має бути концентрація всіх ресурсів в інтересах війни — людських, фінансових і загалом економічних. У нас цього, на жаль, немає», — підсумовує Ігор Романенко.