У Данії відбувався черговий саміт ЄС.
У Данії, де нещодавно дрони паралізували роботу аеропортів, відбулося кілька самітів високого рівня.
Спочатку лідери ЄС у своєму вузькому колі обговорили, як зміцнити власну оборону з огляду на зростання загроз, зокрема регулярну появу в європейському небі чужих безпілотників. Традиційно говорили і про допомогу Україні.
Наступного дня дискусії тривали в уже ширшому колі. До лідерів ЄС приєдналися їхні колеги із Британії, України, Молдови, балканських країн і не лише.
Про це йдеться у матеріалі кореспондентки «Радіо Свобода» Зоряни Степаненко.
Зустрічалися лідери в умовах безпрецедентної охорони відповідно до нинішніх викликів. Союзні системи ППО і жодних, навіть цивільних дронів на час проведення заходів. А в їхньому порядку денному — методи протидії іншим, менш безневинним безпілотникам. Ці методи — частина посилення оборони ЄС загалом. Прем’єрка Данії, задаючи тон саміту, сказала, що блок — у стані гібридної війни.
«Гадаю, всі недооцінили, наскільки серйозну загрозу становить Росія. Нам треба розглядати Україну як першу лінію оборони. Ми робимо багато, але нам потрібно прискоритися і розширити масштаби. Я б сказала, до 2035 року — надто пізно. Коли ми говоримо про переозброєння Європи, то маємо бути здатними повністю захистити себе до 2030-го», — сказала Метте Фредеріксен, прем’єр-міністерка Данії.
Дискусія про так звану стіну дронів — мережу, яка повинна виявляти апарати, що залітають сюди, перехоплювати і збивати їх — мала стати однією з найперспективніших. Проєкт Єврокомісія визначила як флагманський. Проте ініціатива зустріла дещо прохолодний прийом з боку найбільших економік Європи. Серед скептиків були Німеччина та Франція.
Польський прем’єр пояснив це конкуренцією між виробництвами та можливостями розвинутих країн, які бажають захищати свої інтереси. Але ніхто не сумнівався, за словами Туска, в самій ідеї. Зрештою, домовилися домовлятися. Можливо, проєкт перейменують. Робота над оборонними ініціативами триватиме. І руку допомоги партнерам простягає країна з багатим сучасним військовим досвідом — Україна. Ним у Данії вже діляться її військові, які вміють виявляти та збивати ударні безпілотники, повідомив Володимир Зеленський. Він закликав колег у Копенгагені координувати зусилля і тиснути на Москву далі.
Лідери також обговорили ідею Єврокомісії щодо надання Україні так званого репараційного кредиту. Сума — 140 мільярдів євро, як застава — російські заморожені активи. Україна поверне позику, якщо РФ виплатить їй репарації. Втім, низка країн закликала Єврокомісію доопрацювати ідею. Особливо опирається Бельгія, у чиєму депозитарії зберігаються російські активи. Вимагає, щоб інші країни розділили з нею ризики, а також вимагає правового захисту у разі російських позовів.
Щодо репараційного кредиту: прем’єрка Данії заявила про «деякі технічні питання, які потребують врегулювання». Канцлер Мерц налаштований оптимістично і чекає на рішення вже цього місяця — на наступному саміті ЄС наприкінці жовтня.
▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 20:00 З АЛЛОЮ МАЗУР НАЖИВО! ПІДСУМКОВІ НОВИНИ П’ЯТНИЦІ, 3 ЖОВТНЯ
