Жителі прифронтових територій змушені тікати через постійні російські обстріли.

Покинути рідний дім, аби вижити та врятувати дітей. Таке тяжке рішення щодня змушені приймати десятки родин у прифронтових регіонах — на Дніпропетровщині та Запоріжжі. Часто люди зволікають, бо не знають, куди саме їхати та що на них чекає. Гуманітарна місія «Проліска» показала весь маршрут порятунку: від розбитих сіл на лінії вогню до нових домівок у закарпатській тиші.

Про це йдеться у матеріалі кореспондентки ТСН Анастасії Невірної.

Квиток у невідомість: перші кроки евакуації

Переповнені автобуси, валізи у вузьких проходах та малеча, яка засинає на руках у батьків. Так починається шлях для мешканців сходу Дніпропетровщини. Села та містечка, що межують із Донеччиною, ворог нещадно стирає з лиця землі. Психологи супроводжують людей із перших хвилин, намагаючись підтримати тих, хто їде у повну невідомість.

Шлях тривалий: спочатку реєстрація на транзитному пункті, потім — очікування евакуаційного потягу і довга дорога через усю країну.

Мукачево: перша зупинка на безпечній землі

На перон у Мукачеві прибувають багатодітні родини. Для декого це перші хвилини спокою за багато місяців.

Євген Каплін, керівник ГМ «Проліска»: «Це вже другий евакуаційний вагон за сьогодні. Зараз прибули 17 людей — це багатодітні родини, серед них 10 дітей».

Серед тих, хто вийшов на перон — родина з Шахтарська з чотирма дітьми. Залишатися під постійним вогнем більше не було сили.

Батько родини: «Шахеди чи КАБи — щось постійно прилітало по будинках. Пів района постраждало».

Новий дім у Тересві

Евакуйованих селять у новий пункт тимчасового перебування в селищі Тересва. Це вже 36-й такий об’єкт на Закарпатті, відкритий «Проліском».

Євген Каплін: «Цей МТП ми добудували наприкінці 2025 року. Там створено 50 гарних місць для розміщення евакуйованих».

Схожим шляхом ідуть і мешканці Запорізької області. Катерина вивезла родину з Кушугума, де дрони стали частиною жахливого побуту.

Катерина, переселенка: «Наразі там уже не можна жити. FPV літають, КАБи бомблять — влучають у машини, в домівки, все розбивають. Люди не можуть навіть на вулицю вийти. Мої очікування? По-перше, хоча б поспати. Відійти, адаптуватися. Там і батьки залишилися, і тварини… Ми взяли все, що змогли, а що таке дві валізи?»

Життя в кількох сумках

Більшість переселенців збиралися поспіхом, під канонаду обстрілів, прихопивши лише найнеобхідніше.

• «Цілу ніч збиралися, приїхала поліція, забрали і одвезли», — розповідає бабуся.

• «Майже нічого не вдалося взяти. В чому були — в тому й приїхали», — каже інша жінка.

• «Все життя у трьох валізах і двох портфелях», — зітхає переселенка на пероні.

Загалом Закарпаття продовжує приймати мешканців Дніпропетровської, Донецької, Запорізької та Харківської областей. Тільки протягом січня до регіону прибуло вже 6 евакуаційних потягів. Люди сподіваються, що закарпатська тиша допоможе їм вилікувати рани, завдані війною.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ТСН 12:00 новини 26 січня. 800 тисяч киян без світла! Загибель нардепа! Шторм у США!