У Крюківщині під Києвом люди купили квартири в ЖК «Благород», але не можуть там жити.
Ці люди придбали квартири ще до війни, але досі чекають, поки зможуть повноцінно в них жити. Місяць тому, в годину пік, вони перекрили Крюківщину під Києвом з вимогою узаконити будинки та під’єднати їх до опалення.
ТСН висвітлювала цей мирний протест і спробувала розібратися: чому люди оселилися на будівництві та коли отримають документи на свої квадратні метри. Про все, що вдалося з’ясувати — кореспондентка ТСН Ірина Кондрачук розповіла в сюжеті.
За кожним із цих вікон — чиїсь відкладені мрії та нереалізовані очікування.
«У нас з потолка тече вода. У нас пліснява скрізь. У нас діти з алергіями. Ми платимо за комунальні послуги взимку від 10 до 20 тисяч», — каже співвласниця Аліна.
Це мав бути найбільший житловий комплекс Крюківщини. Комфортабельне житло, дитсадок, школа, магазини, «місто в місті» — так продавали його інвесторам у кілька черг. Дві з них звели. Решта залишилася заморожена або так ніколи й не стане дійсністю. Але чому будівництво комплексу зупинили, а інвестори вже готових квартир не мають ні автономного опалення, ні навіть права власності на житло?
Інна Джогало — одна з кількох сотень інвесторів, які спокусилися не лише на обіцянки забудовника, а ще й на назву, бо «Благород» — це про високу моральність, доброчесність, а й на персоналії — каже, забудовник — людина, яка вірує, і ошукати не міг.
«Маленьке місто, звідки можна не виїжджати, де можна працювати. Я — перукар. Я хотіла відкрити тут свій кабінет», — каже жінка.
На власну квартиру вона збирала упродовж 15 років, але наразі жити в ній не може:
«Бо я сьогодні заїхала, а тут 9 градусів. Для житла така квартира непригодна. Я наймаю її в Києві. Живу там. А тут вона просто стоїть».
За оренду однокімнатної квартиру на околиці столиці Інна платить 8 тисяч гривень на місяць. І це, каже, дешевше, ніж опалювати за допомогою кондиціонера свою квартиру у Крюківщині:
Не лише холод, а й через нього цвіль на стінах — на це скаржаться чи не всі сусіди. Марія Гурнак показує плісняву на другому поверсі своєї квартири. Пояснює — вони були змушені заїхати і жити в квартирі недобудованого ЖК. Намагалися економити, отже, обігрівали кондиціонером тільки кухню-студію, що на першому поверсі, де водночас і їхня з чоловіком спальня.
«От зараз лише хочемо поставити в цих двох кімнатах кондиціонери, щоб ця цвіль пішла. Але теж це нам дуже дорого обійдеться», — каже жінка.
Обігрівання лише першого поверху за комерційним тарифом — у середньому по 10 гривень за кіловат — ставало близько 20 тисяч гривень на місяць.
«Зимою, коли сильні морози, то ми не можемо навіть цю одну кімнату зігріти кондиціонером», — розповідає Марія.
Газовий котел жодного разу так і не увімкнули. Ремонт усе ще не доробили:
«Меблі не можемо купити, бо зацвітуть. І стоїмо на місці. Чекаємо газ. Чекаємо, коли ми отримаємо документи, щоб ми були хазяївами своєї квартири».
Автономне опалення, тобто підключення до загальних інженерних мереж, запрацює лише після введення багатоповерхівки в експлуатацію, що забудовник обіцяв ще восени 2022-го.
«2023 року нам сказали: беріть ключі, йдіть робіть ремонт, можете навіть жити. А ми далі працюємо над документами. Все буде добре. Буде газ», — каже Марія.
Але за три роки нічого не змінилися. Тому люди перекрили дорогу біля свого ЖК.
«Ми хочемо, щоб нас почули. Ми зверталися до місцевої влади міста Вишневе — ніхто нам не відповідає», — каже Аліна Усатенко.
На це голова міськради має свою версію: мовляв, про проблему «Благороду» дізнався лише після мирного протесту. І подібне — заморожене будівництво у громаді — не єдине.
«22-й-23-й рік взагалі було затишшя, у більшості це все десь на кінець 23-го року активізувалося. На сьогоднішній момент там те, що в громаді, там з півтора десятка забудовників — будується тільки одне», — каже Ілля Діков.
Основна причина, пояснює мер, нові державні будівельні норми, які запрацювали під час воєнного стану. Відповідність зведених квадратних метрів ДБН і плану забудови тепер автоматично перевіряє єдина електронна ситема Державної інспекції архітектури та містобудування, де ми і з’ясували: що в листопаді 2022 року документи для узаконення багатоповерхівок забудовник таки подав, але система виявила порушення і їх досі виправляють.
«Абсолютно все потрібно оцифрувати. І додавалися вимоги до певних категорій по інклюзивності, по пожежній безпеці. До речі, по будинку навіть зі змінами в законодавстві ми змінювали проєкт», — каже адвокатка забудовника Ольга Балабан.
Ольга Балабан — антикризова адвокатка. Її забудовник найняв, щоб зрештою здати будинки в експлуатацію. Вона пояснює — здавання будинку в експлуатацію затягнули і через постійні повітряні тривоги, і через знеструмлення, і через катастрофічний брак робочих рук:
«Я зацікавлена здати в цьому році. Це залежно від того, як ми пройдемо експертизу проєкту».
Загалом на цих 50-ти гектарах передбачалося будівництво 25-ти десятиповерхівок комфорт-класу. А це понад три тисячі квартир.
Але довгий зелений паркан, за яким працює підйомний кран, відмежовує нове будівництво вже іншого житлового комплексу.
«Раніше це була наша територія, відносилася до нашого ЖК. І тут мали бути школа й садочок. Але як бачимо, вже новий ЖК тут будується», — кажуть інвестори.
На запитання, чи добудують хоча б розпочату третю чергу висоток, представник забудовника за кадром розводить руками. Обіцяє, що будівництво буде відновлено навесні, але за умови, що на це стане грошей.
